Я зіткнулася з булінгом у школі в 7–9 класах.

Усе почалося з однієї історії, яка на той момент здавалася дрібницею, але обернулася для мене довгими роками ізоляції. У 7 класі в мене була близька подруга – наші батьки дружили, ми часто залишалися одна в одної з ночівлею. Перед Великоднем старшокласники вирішили зібратися на шашлики й запросили нас. Мені батьки не дозволили піти – і для мене це не було проблемою. Мою подругу теж не пустили, і я навіть не задумувалася чому. Через кілька днів на перерві мене покликала дівчина зі старшого класу. Коли я вийшла в коридор, там стояло близько десяти людей. Вони одразу оточили мене й почали звинувачувати, що це через мене всіх не пустили на ту зустріч. Нібито я розповіла мамі, що там буде алкоголь, «розпусна поведінка» й інші речі, а мама передала це іншим батькам. Я нічого такого не казала. Стояла в шоці, намагалася щось пояснити, але мене ніхто не слухав. Моя подруга теж була серед них. Я розплакалася і пішла додому. Вдома мама підтвердила, що нічого подібного не говорила. Згодом з’ясувалося, що саме через те, що мене не відпустили, не пустили й мою подругу – її мама вирішила так само. Ймовірно, подруга образилася і вигадала цю історію. Але для мене це вже нічого не змінило. Після цього почався бойкот. Косі погляди, ігнорування, тихі насмішки. Це тривало близько двох років. Найяскравіший спогад – той момент у коридорі, коли мене оточили, і я буквально не могла сказати ні слова, ніби перехопило подих. Я розповіла мамі лише про саму ситуацію, але не про те, що було далі. Тоді ми не розуміли, що про це потрібно говорити. Я залишилася з цим сама. З часом стало трохи легше. З’явилися інші люди, інші зв’язки, і ставлення поступово змінилося. Але цей досвід залишив слід.

Що я б сказала дитині, яка зараз переживає булінг? Обов’язково говори про це – батькам або комусь близькому. Не залишай це в собі, бо такі речі можуть залишатися всередині надовго. Я, наприклад, досі іноді відчуваю, як у публічних ситуаціях «перехоплює подих», стає складно говорити. Тому працюю з цим. І ще важливо: те, що відбувається в школі, не визначає твоє життя далі. Люди, які здаються «крутими» тоді, не обов’язково залишаються такими поза школою. Тому не варто надавати їм надто великої ваги. Булінг змінює форми, але його наслідки залишаються. Саме тому про це важливо говорити.