«Коли вчитель – частина проблеми»: що робити, якщо дорослий у школі ігнорує або підтримує булінг

1. Активна участь
Іноді вчитель може публічно висміювати дитину – її зовнішність, поведінку, оцінки або навіть соціальний статус сім’ї. Часто це подається «жартома» або «з виховною метою». Але клас бачить: так можна. І починає повторювати.
2. Ігнорування
Буває й так, що вчитель усе бачить, але робить вигляд, що нічого не відбувається. Або реагує формально: каже «припиніть» – і продовжує урок. Для дітей це сигнал: дорослий не втрутиться. А значить, можна продовжувати.
3. Перекладання провини на жертву
Коли дитина наважується поскаржитися, вона іноді чує у відповідь: «сама винна», «не провокуй», «не вигадуй». Це вже не просто байдужість – це шкода. У дитини формується відчуття, що з нею «щось не так» і що допомоги чекати нема звідки.

Вчителі – теж люди. Вони можуть бути втомленими, мати власні упередження або просто не мати достатніх інструментів, щоб правильно реагувати. Хтось навіть не усвідомлює, що його поведінка – це булінг.
Інші можуть свідомо тримати «незручних» дітей у пригніченому стані, щоб легше керувати класом через страх. А інколи вчитель стає на бік кривдника – наприклад, через близькі стосунки з його батьками.
Проблема ще й у тому, що система рідко карає таких педагогів. Булінг з боку вчителя складно довести, а скарги часто губляться в адміністративних коридорах.

Крок 1. Повірити дитині. Не починати з сумнівів на кшталт «може, ти перебільшуєш» або «вчитель бажає тобі добра». Краще уважно вислухати й зафіксувати конкретні ситуації: коли це сталося, що саме було сказано, хто був свідком.
Крок 2. Документувати. Записувати все, що розповідає дитина. Якщо є скріншоти, повідомлення, оцінки – зберігати. Це важливо для подальших звернень.
Крок 3. Звертатися до адміністрації письмово. Усна розмова з директором легко «забувається». Офіційна заява – ні. Вимагайте письмової відповіді.
Крок 4. Іти вище, якщо школа не реагує. В Україні можна звернутися до відділу освіти міської або районної ради, а також до Уповноваженого з прав дитини. Булінг в Україні з 2019 року визнаний адміністративним правопорушенням – і це стосується не лише учнів, а й педагогів.
Крок 5. Паралельно підтримувати дитину. Дитина має знати: вона не винна. Те, що робить дорослий – неприйнятно, навіть якщо він має владу й авторитет.

Ти маєш право не погоджуватися з несправедливою оцінкою – навіть якщо її ставить вчитель.
Спробуй розповісти про це батькам або іншому дорослому, якому довіряєш: шкільному психологу, іншому вчителю, тренеру.
І знай: те, що тебе принижують – це не правда про тебе. Це говорить про людину, яка це робить.

Школа має бути безпечним місцем. І коли дорослі, які повинні захищати, цього не роблять – або самі завдають шкоди – це не «нормальна частина життя», яку потрібно просто перетерпіти. Це проблема системи, яку можна і треба вирішувати. І часто все починається з малого: однієї розмови, одного звернення, одного дорослого, який нарешті почує.