«Це не просто образи – це правопорушення»: юридичний захист від булінгу в школі в Україні

Основний закон
У січні 2019 року в Україні набув чинності Закон № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». Це перший в історії України закон, який прямо називає булінг і встановлює за нього відповідальність.
Що таке булінг за законом
Згідно із Законом України «Про освіту» (стаття 1), булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Простими словами: якщо дитину принижують, лякають, б’ють, ігнорують або переслідують – це вже не просто «діти розбираються». Це правопорушення.

Які форми булінгу охоплює закон:
- психологічне насильство – образи, приниження, погрози, ігнорування, бойкот;
- фізичне насильство – удари, штовхання, будь-які фізичні дії;
- економічне насильство – псування або крадіжка речей, вимагання;
- сексуальне насильство – будь-які дії сексуального характеру;
- кібербулінг – насильство через електронні засоби комунікації: месенджери, соцмережі, анонімні сервіси.

Закон передбачає відповідальність для трьох категорій:
1. Булер – якщо йому виповнилося 16 років, він несе адміністративну відповідальність особисто. За статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення – штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин.
2. Батьки або законні представники булера – якщо кривдник молодший за 16 років, відповідальність несуть його батьки. Той самий штраф – від 850 до 1700 гривень.
3. Керівник закладу освіти – директор школи зобов'язаний реагувати на булінг. Якщо він отримав заяву і не вжив заходів – це теж адміністративне правопорушення. Штраф для керівника – від 1700 до 3400 гривень, а за повторне порушення – від 3400 до 5100 гривень.
Це важливо: директор школи несе юридичну відповідальність за бездіяльність. Це не просто моральний обов'язок – це вимога закону.

Закон чітко прописує, що зобов'язана робити школа:

- реагувати на кожне повідомлення про булінг – розглядати заяви і вживати заходів;
- повідомляти органи Національної поліції у разі виявлення булінгу;
- забезпечувати психологічну підтримку всім учасникам ситуації – і жертві, і булеру, і свідкам;
- розробити і впровадити план заходів щодо протидії булінгу;
- проводити роз'яснювальну роботу з учнями, батьками і педагогічним персоналом.

Якщо школа не виконує ці обов'язки – вона порушує закон.

Крок 1. Зафіксуйте все
Перш ніж будь-куди звертатися – зберіть докази. Це найважливіший крок.
Що фіксувати:

Дати і час кожного інциденту;
Конкретні слова, дії, імена;
Скріншоти повідомлень, фото, відео – якщо булінг відбувається онлайн;
Медичні довідки – якщо є фізичні травми;
Свідки – імена однокласників або дорослих, які бачили ситуацію.

Як фіксувати:
Ведіть щоденник інцидентів – навіть у нотатках телефону. Кожен запис: дата, що сталося, хто був присутній. Це може здаватися зайвим, але в разі офіційного звернення це буде вашою основою.

Крок 2. Зверніться до класного керівника
Перший крок – офіційне звернення до класного керівника. Але не усно. Письмово.
Напишіть заяву в довільній формі, де вкажіть:

Хто є жертвою і хто є булером;
Що конкретно відбувалося і коли;
Які докази у вас є.

Попросіть підтвердження отримання заяви – підпис і дату на вашому екземплярі.
Чому письмово? Усну скаргу легко «забути». Письмова заява – це документ, який запускає офіційний процес. І якщо школа не відреагує, у вас буде доказ, що ви зверталися.

Крок 3. Зверніться до директора школи
Якщо класний керівник не відреагував або ситуація не змінилася – наступний крок: офіційна заява директору школи.
Заява пишеться у двох примірниках. Один залишається у вас з відміткою про отримання (підпис секретаря або директора, дата, вхідний номер). Другий – передається до школи.
Що вимагати в заяві:

Провести перевірку факту булінгу;
Вжити заходів відповідно до Закону України «Про освіту»;
Надати письмову відповідь у встановлені терміни.

Директор зобов'язаний відповісти письмово. Якщо цього не відбувається – це вже підстава для скарги вище.

Крок 4. Зверніться до Національної поліції
Паралельно зі зверненням до школи – або замість нього, якщо ситуація серйозна – можна і треба звертатися до поліції.
Коли звертатися до поліції:

Є фізичне насильство або погрози фізичною розправою;
Є кібербулінг із погрозами;
Є псування або крадіжка майна;
Школа не реагує на ваші звернення.

- особисто у відділення поліції за місцем проживання або місцем школи;
- зателефонувавши на 102;
- онлайн через сайт Національної поліції України.

Напишіть заяву про булінг. Вкажіть усі факти, додайте докази. Отримайте талон-повідомлення про реєстрацію заяви – це важливо.
Поліція зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення і передати справу до суду.

Крок 5. Зверніться до відділу освіти
Якщо школа не реагує – скаржтеся вище: до відділу освіти місцевої ради (районної або міської).
Подайте письмову скаргу, де опишіть:

Факти булінгу;
Ваші попередні звернення до школи;
Відсутність реакції або недостатню реакцію.

Відділ освіти має повноваження перевіряти діяльність шкіл і вимагати від директора конкретних дій.

Крок 6. Уповноважений Верховної Ради з прав людини
Якщо відділ освіти теж не допомагає – можна звернутися до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмена).
Як звернутися:

Онлайн через сайт: www.ombudsman.gov.ua
Письмово: вул. Інститутська, 21/8, Київ, 01008
Телефон гарячої лінії: 0 800 501 720 (безкоштовно)

Омбудсмен розглядає скарги на порушення прав людини, включно з правом дитини на безпечне освітнє середовище.

Крок 7. Суд
Якщо всі попередні кроки не дали результату – або якщо шкода є значною – можна звертатися до суду.
Що можна вимагати через суд:

Притягнення булера або його батьків до адміністративної відповідальності;
Відшкодування матеріальної шкоди – якщо були пошкоджені або знищені речі;
Відшкодування моральної шкоди.

Для звернення до суду рекомендується скористатися послугами адвоката. В Україні діє система безоплатної правової допомоги – якщо ви не можете дозволити собі адвоката, зверніться до Центру надання безоплатної правової допомоги:

Телефон: 0 800 213 103 (безкоштовно)
Сайт: www.legalaid.gov.ua

Окремо: кібербулінг
Кібербулінг підпадає під той самий закон, але має свої особливості.
Що робити:

Зробіть скріншоти всього – з датою, часом, нікнеймами;
Заблокуйте кривдника, але збережіть докази до блокування;
Подайте скаргу на контент через інтерфейс платформи (Instagram, TikTok, Telegram тощо);
Зверніться до поліції – особливо якщо є погрози.

Важливо знати: поширення інтимних зображень без згоди є окремим злочином за статтею 182 Кримінального кодексу України («Порушення недоторканності приватного життя»). Це вже не адміністративне, а кримінальне правопорушення.

Це окремий і дуже важливий випадок. Серед учасників нашого опитування – кілька людей описують булінг саме з боку педагогів.
Що робити:

- зафіксуйте конкретні слова і дії вчителя (дата, що сказав/зробив, свідки);
- зверніться до директора школи з офіційною письмовою заявою;
- якщо директор не реагує – до відділу освіти;
- якщо дії вчителя містять ознаки психологічного насильства – до поліції.

За законом педагогічний працівник зобов'язаний поважати гідність учнів і не допускати будь-яких форм насильства. Порушення цих вимог може стати підставою для дисциплінарного стягнення аж до звільнення.

Корисні контакти

Поліція: 102
Безоплатна правова допомога: 0 800 213 103
Омбудсмен: 0 800 501 720
Омбудсмен: ombudsman.gov.ua
Безоплатна правова допомога: legalaid.gov.ua
Урядова гаряча лінія: 1545
Національна дитяча гаряча лінія: 116 111

Що важливо пам'ятати

‍
Ви маєте право вимагати письмової відповіді на кожне своє звернення. Усні обіцянки – не мають юридичної сили.
Терміни розгляду звернень – згідно із Законом України «Про звернення громадян», заяви розглядаються протягом 15 днів, у складних випадках – до 30 днів.
Директор школи несе особисту відповідальність за бездіяльність. Це не просто моральний обов'язок – це стаття 173-4 КУпАП.
Булінг – не норма і не «виховання характеру». Це правопорушення, яке має юридичні наслідки. І ваша дитина має право на безпечне освітнє середовище – це гарантовано законом.

Учасники нашого опитування знову і знову описують одне й те саме: зверталися до вчителів – ті ігнорували. Зверталися до директора – той обіцяв і нічого не робив. Батьки кривдників були «поважними людьми» – і система захищала їх, а не жертву.
Але закон є. І він на вашому боці.
Знати свої права – це перший крок до захисту. Другий – не мовчати і не зупинятися на першій відмові. Третій – іти далі, вище, до наступної інстанції, поки ситуація не зміниться.
Бо булінг зупиняється не сам по собі. Він зупиняється тоді, коли хтось – дитина, батько, дорослий поруч – вирішує не мовчати.

Стаття підготовлена на основі Закону України № 2657-VIII, статті 173-4 КУпАП, статті 1 та статті 30 Закону України «Про освіту». Для отримання індивідуальної правової консультації зверніться до юриста або до Центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103.